Та це ж весна

По закутках злежалий сніг біліє.

Де сонячно, підсніжники цвітуть

Вгорі чарівне небо голубіє,

А по ріці крижини ще пливуть.

Так це ж весна! А сонечко пригріє —

І все живе до сонечка стремить.

Побільшав день і зацвіла надія.

У небі журавлиний ключ летить.

Весна тепло дарує, цвіт і світло,

Дарує крила мріям і думкам.

А над землею сонечко розквітло…

На серці радісно і світло нам.

Та це ж весна! І як тут не радіти!

Вона підносить у стрімкий політ.

І ми весні радіємо, мов діти,

Хоч скільки б не було усім нам літ…

Надія Красоткіна